СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Україно-французького ліцею № 126

м. Дніпра

 на 2022 – 2027 роки

І. Вступ

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА – ЦЕ ІНВЕСТИЦІЯ В ЛЮДИНУ

І ШЛЯХ ДО ПРОЦВІТАННЯ ДЛЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ.

ЩОБ ЗМІНИТИ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ, МАЄ ЗМІНИТИСЬ

СВІДОМІСТЬ ТА ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ – МАЄМО

ПЕРЕЙТИ ВІД ПРИНЦИПУ ТРАНСЛЯЦІЇ ЗНАНЬ ДО

КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ, ПЕРЕДАТИ ВІРУ В СВОЇ

СИЛИ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЗМІН.

Стратегія розвитку Україно-французького ліцею № 126 спрямована на реалізацію Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національного виховання, освітнього напрямку Державної програми «Освіта України ХХІ століття», Концепції «Нова українська школа», розроблена на основі Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державних стандартів освіти.

Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісної підготовки підростаючого покоління до життя в основі якого закладена повна академічна свобода.

Стратегія розвитку закладу освіти визначає основні шляхи, скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готової до життя з самореалізацією компетенцій, наданих під час здобуття освіти.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та зовнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг.

Основні шляхи розвитку направлені на реалізацію концепції "Нової української школи" складовими якої є:

• новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві;
• педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем та батьками;
• умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно;
• орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм;
• наскрізний процес виховання, який формує цінності;
• нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя;
• децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію;
• сучасне освітнє середовище.

Місія закладу освіти  – формування особистості незалежної української держави, її повноцінного розвитку і професійного становлення; особистості, яка володіє двома іноземними мовами, комп’ютерними технологіями; особистості, яка має високі знання з мов, з предметів фізико-математичних циклів, котрі дають основу для отримання гуманітарних та технічних спеціальностей, можливість навчання на франкомовних факультетах нашої країни та країн Європи.

Візія – сучасний заклад освіти, який надає якісні освітні послуги, забезпечує високу якість освіти і конкурентоспроможність усіх здобувачів.

Цінності – гідність, рівність, справедливість, толерантність, культурне різноманіття, турбота, чесність, довіра, верховенство права, нетерпимість до корупції, патріотизм, соціальна відповідальність, лідерство та самореалізація, свобода, повага до рідної мови, демократія, партнерство, дружба.

Принципи – людиноцентризм; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками; розвиток інклюзивного освітнього середовища; науковий характер освіти; різноманітність освіти; прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень; відповідальність і підзвітність закладу освіти перед суспільством; нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; академічна доброчесність; академічна свобода; фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладу освіти у межах, визначених законом; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій; формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України.

Мета розвитку – впровадити в ліцеї внутрішню систему забезпечення якості освіти з метою перетворення ліцею в лідера освіти міста, що гарантує всебічний розвиток, високу якість навчання, запитів профільного навчання особистості й потреб держави та забезпечення ефективного управління розвитком закладу загальної середньої освіти.

                         ІІ. Структура стратегії розвитку

Основні напрями реалізації стратегії розвитку

Проектування, планування й організація роботи ліцею

Мета ралізації стратегії розвитку ліцею: підвищення ефективності освітнього процесу, зростання іміджу ліцею шляхом взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями

Алгоритм виконання стратегії розвитку ліцею:

• визначення рівня розвитку ліцею;
• проведення діагностики та вивчення запитів усіх учасників освітнього процесу;
• аналіз (інформація за результатами);
• пріоритети майбутніх дій;
• погодження з колективом, схвалення на засіданні педагогічної ради;
• планування (стратегічне, оперативне);
• організація виконання;
• регулювання та корекція;
• самооцінювання та моніторинг;
• визначення якісних змін;

Після завершення реалізації стратегії розвитку за потреби  розробляється новий проект або нова стратегія розвитку шляхом внесення  щорічних змін і доповнень,  корекції, що дуже важливо, бо тоді  проблеми з реалізацією  і навіть її  невиконанням не ведуть до зупинки або руйнування стратегії розвитку в цілому.

В  умовах відсутності стабільного ресурсного забезпечення та динамічного зовнішнього середовища, непрогнозованого становища системи освіти ця властивість є надзвичайно гнучкою для внесення змін.   

Контроль, самооцінювання та аналіз виконання стратегії розвитку ліцею

Контроль, самооцінювання та аналіз  здійснюється у процесі моніторингу виконання річного плану роботи ліцею, який реалізує стратегію її розвитку та забезпечує виконання освітньої  програми.

Наслідки заслуховуються як  в робочому порядку, так і  щорічно в серпні на засіданні педагогічної ради, а також у травні під час щорічного звіту директора перед громадськістю. Загальний контроль за здійсненням стратегії розвитку покладається на директора ліцею.

Упровадження нових технологій керівництва закладом.

Демократичне врядування в ліцеї:

• управлінський супровід, основним завданням якого є незалежна  експертиза стану реальних  справ та викликів  в системі управління;
• прозорість управлінської діяльності та освітнього процесу;
• вироблення партнерських відносин між усіма учасниками освітнього процесу;
• використання методів педагогіки партнерства;
• забезпечення якісної освіти шляхом розробки авторських програм і підручників;
• підвищення ефективності організації праці як розумна і ефективна  регламентація робочого дня педагога;
• формування комфортного середовища  і створення позитивного психологічного мікроклімату в ліцеї;
• «емоційне навчання» як навчання способам і прийомам саморегуляції; профілактика «професійного вигорання» та стресів, пов’язаних із професійною діяльністю;
• створення умов для професійного росту та вдосконалення педагогічних працівників;
• розвиток корпоративної культури.

Управлінські процеси в закладі освіти:

• оприлюднення стратегії розвитку закладу, яка відповідає особливостям і умовам його діяльності, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• відстеження результативності тактичного планування та здійснення його відповідно до стратегії розвитку з урахуванням освітньої програми;
• формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності усіх учасників освітнього процесу;
• спрямування діяльності педагогічної ради ліцею на реалізацію річного плану роботи і стратегії розвитку закладу освіти;
• розроблення освітньої  програми відповідно до Державного стандарту освіти та спрямування її на досягнення стратегічної мети діяльності ліцею;
• напрацювання та оприлюднення стратегії і процедури забезпечення якості освіти та здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності ліцею на основі стратегії;
• створення належних умов діяльності закладу, вивчення стану матеріально-технічної бази та планування його розвитку;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм усіма учасниками освітнього процесу;

• мотивація за допомогою системи матеріального та морального заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності;
  • організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу.

Кадрове забезпечення освітнього процесу

Розвиток персоналу та педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

• використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
• співпраця з вищими освітніми закладами;
• ерудованість і творчий світогляд;
• володіння навичками самовдосконалення;
• цілеспрямування, наполегливість, упевненість в своїх силах;
• формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);
• забезпечення власного професійного розвитку і підвищення кваліфікації  (у тому числі методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами);
• використання освітніх ресурсів (електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, веб-сайтів, блогів тощо);
• здійснення інноваційної освітньої діяльності;
• конструктивна комунікація педагогічних працівників з батьками здобувачів освіти в різних формах (особисте спілкування, інтерактивні платформи, консультації, залучення батьків до організації освітніх заходів);
• надання методичної підтримки колегам, обмін досвідом роботи (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, взаємовідвідування занять, наставництво);
• участь в реалізації освітніх проектів з метою забезпечення власного професійного розвитку та підвищення якості освітньої діяльності.

Підвищення продуктивності навчання, виховання та розвитку ліцеїстів

Основна мета діяльності ліцею – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з урахуванням потреб особистості здобувача освіти.

Ліцей має створити всі умови для того, щоб рівень сформованих компетентностей, набутих здобувачами освіти, в майбутньому стали гарантом їх оптимальної самореалізації в подальшому житті.

Освітній процес ліцею спрямувати на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення:

• орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;
• здатність до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;
• вільне володіння державною мовою;
• наявність життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, самостійно, з літературою;
• високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці, професійного розвитку, застосування комунікативних компетентностей;
• вільне володіння комп’ютером,  високий рівень культури;
• вільне володіння двома іноземними мовами;
• готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;
• сформованість трудової та моральної життєвої мотивації, активна громадянська і професійна позиції.

Система оцінювання здобувачів освіти:

• оприлюднення критеріїв, правил та процедури оцінювання навчальних досягнень (рівня сформованості компетентностей) здобувачів освіти;
• систематичне проводення моніторингу та самомоніторингу  результатів навчання (рівня сформованості компетентностей) здобувачів освіти;
• здійснення систематичного відстеження, аналізу та коригування  рівня сформованості компетентностей здобувачів освіти.

Профільне навчання

У ліцеї запроваджене: поглиблене вивчення французької мови та викладання ряду предметів французькою мовою.

Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію і залежить від:

• запитів здобувачів освіти, їхні освітні потреби;
• побажань батьків;
• професійної компетентності педагогів, тобто кадрового забезпечення;
• матеріально-технічної бази закладу освіти;
• регіональних особливостей.

Створення системи забезпечення якості освіти

Складові внутрішньої системи забезпечення якості освіти включають:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (рівня сформованих компетентностей), визначених Державними стандартами.

Завдання:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань,  умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх поліпшення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів (навчально-методичних та матеріально-технічних) для організації освітнього процесу;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Дотримання академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

 Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Удосконалення системи виховної роботи ліцею

Зміст і організація виховної роботи як невід’ємної складової освітнього процесу спрямована на всебічний розвиток особистості, виховання загальнолюдської моралі, громадської і соціальної свідомості та відповідальності.

Мета виховної роботи: формування і розвиток свідомої особистості з громадянською позицією, готової до конкурентного вибору власного місця в житті.

Основні завдання виховної роботи:

• забезпечити реалізацію Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання та Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;
• видокремити, як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням;
• приділяти особливу увагу громадянському, екологічному, правовому та фінансово-економічному вихованню, волонтерській діяльності, формуванню здорового способу життя;
• формувати моральні якості особистості, культуру поведінки;
• проводити виховну роботу із залученням представників учнівського самоврядування та у тісній співпраці із батьківською громадськістю;
• забезпечити системну роботу для реалізації зазначених завдань, яка передбачає гармонійне співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають національно-патріотичне, громадянське виховання, що відповідають нагальним вимогам і викликам у сучасному українському суспільстві.

Виховний процес у класних колективах спрямувати на реалізацію Стратегії національно-патріотичного виховання (Указ Президента України від 13 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»), та реалізацію нової редакції КонцепціЇ національно-патріотичного виховання в системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 29 липня 2019 року № 1038 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641»).

Ліцей має стати для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови, адже мовне середовище впливає на формування учня-громадянина, патріота України.

Створити у ліцеї таку систему виховної роботи, яка дозволить учням отримати досвід соціальної активності, сприятиме формуванню життєвих компетентностей здобувачів освіти.

Розвиткові активної суспільної позиції ліцеїстів сприяє виховний потенціал уроків, виховні та класні години, організовані масові виховні заходи та волонтерські акції, участь в змаганнях, конкурсах, турнірах.

Психолого-педагогічне забезпечення освітнього процесу

Мета: здійснення системного психологічного супроводу освітнього процесу щодо створення безпечного освітнього середовища ліцею, досягнення психологічного благополуччя усіх учасників освітнього процесу та створення сприятливого психологічного мікроклімату закладу освіти.

Завдання:

• розроблення програми дій (плану заходів) із запобігання будь-яких проявів булінгу, насильства, дискримінації;
• організація системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренінгові заняття тощо);
• співпраця з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
• проведення тренінгів з батьками, педагогами та учнями;
• організація системи заходів з адаптації здобувачів освіти та новопризначених педагогів;
• проведення психодіагностичного обстеження ліцеїстів;
• консультування учасників освітнього процесу;
• вивчення індивідуально-типологічних, психологічних особливостей ліцеїстів;
• здійснення відбору методик, які найбільш ефективно сприяють розвитку кожної особистості.

Забезпечення охорони життя та здоров'я ліцеїстів

Мета: удосконалювати знання здобувачів освіти та працівників ліцею з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і постійне їх дотримання

Завдання:

• проведення навчання, інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій;
• дотримання вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки (за результатами спостереження);
• проведення навчання, інструктажів педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти чи працівників під час освітнього процесу;
• забезпечення комфортного повітряно-теплового режиму і освітлення, належне прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму;
• створення умов для організації здорового харчування здобувачів освіти;
• адаптація приміщень (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів тощо) і території (доріжки, ігрові майданчики тощо) з урахуванням потреб учасників освітнього процесу, а також дітей з особливими освітніми потребами.

   САМОАНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЛІЦЕЮ

(в рамках здійснення самооцінювання інституційного аудиту ліцею)