ВИШНІ

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, 
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. 
Моя країно зоряна, біблійна й пишна, 
квітчаста батьківщино вишні й соловейка! 

Де вечори з євангелії, де світанки, 
де небо сонцем привалило білі села, 
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко, 
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.